ukrainian pades
english pages
russian pages
   
     
 
ПРОЕКТИ ЦЕНТРУ
 
ПУБЛІКАЦІЇ
 
МЕМОРІАЛ В. ЛИПИНСЬКОГО
 
НАШІ ЕКСПЕРТИ ТА СПІВРОБІТНИКИ
 
ФОРУМ
 
 
РОЗРОБКА САЙТУ>
 
ЛІКБЕЗ-АБЕТКА
 
ТЕОРІЯ ЕТНОГЕНЕЗУ ЛЬВА ГУМІЛЬОВА
 
XIX СТОЛІТТЯ: КОЛІЗІЇ УКРАЇНСЬКОГО ТА РОСІЙСЬКОГО
 
НАЦІОНАЛІЗАЦІЯ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
 
МОВНЕ ПИТАННЯ В  УКРАЇНІ
 
ЛИПИНСЬКОМУ - 125 років
 
ДОЛЯ ДЕСЯТИННОЇ ЦЕРКВИ
 
МІФОЛОГІЗАЦІЯ ЕТНОГЕНЕЗУ УКРАЇНЦІВ
 
САЙТ НА ЧЕСТЬ ІВАНА МАЗЕПИ
 
     
 

КРУГЛИЙ СТІЛ ЕКСПЕРТІВ
"МОВНЕ ПИТАННЯ В УКРАЇНІ: СТРАТЕГІЧНИЙ ВИМІР"

5 червня 2007 р., "Український дім", у "Кобзарській світлиці" (ІІІ пов.) о 14.00

Мотивація "круглого столу":

Обидві протилежні інтуїтивні позиції щодо статусу мов в Україні - відомі. Хочеться системного підходу, порівнянь і прогностики. Замість взаємних лайок суспільство потребує зваженої та обґрунтованої позиції експертів, які здатні дати системне, незашорене бачення проблеми і показати перспективи розвитку ситуації, - тобто певних сценаріїв. Мовне питання – це не лише питання сьогоднішнього дня, але й завтрашнього: що буде, якщо…?

Орієнтовний склад учасників:

  • Лариса Масенко, доктор філологічних наук, професор Національного університету "Києво-Могилянська академія"
  • Володимир Василенко, доктор юридичних наук, Заслужений юрист України, професор НаУКМА, Надзвичайний і повноважний посол
  • Олег Медведєв, шеф-редактор інтернет-холдінгу "ОБОЗ.ua"
  • Микола Карпенко, кандидат філософських наук, головний консультант Інституту стратегічних досліджень при Президентові України
  • Сергій Гнатюк, кандидат історичних наук, старший консультант Інституту стратегічних досліджень при Президентові України
  • Кирило Галушко, кандидат історичних наук, директор Центру ім.Липинського, організатор круглого столу

Питання, які виносяться на експертну оцінку:

  • Визначення понять, предмету для обговорення. Що ми розуміємо під тими "мовами", щодо яких точаться суспільні та політичні дискусії: державна, офіційна, літературна, стандартна, побутова, рідна, мова спілкування, легітимна та нелегітимна і т. ін. Які у них є функції та які вимоги до них висуваються. Законодавчо визначений статус яких саме з них є важливим для стабільності держави.
  • Правова ситуація на сьогодні. Які чинні нормативні акти регулюють вживання певних мов, коли і для чого прийняті ("Закон про мови", "Про захист прав національних меншин", "Європейська хартія регіональних та міноритарних мов" та ін.) і які саме проблеми реального життя ставлять під сумнів дійсну потребу, достатність цих актів або міри їх реальної дії.
  • Світовий та європейський досвід розв’язання мовного питання: приклади для України. Унаочнити критерії, принципи та підходи до розв’язання проблеми в інших країнах. Чи дає становище росіян чи російськомовних в Україні приводи для офіційної двомовності. Офіційна дво(багато)мовність: Канада, Бельгія, Швейцарія, Іспанія – різниця в історії виникнення та формування державності, державоутворюючих етносів та формування поліетнічного суспільства. Висновки для України. Мовні виміри понять "корінні народи" та "титульні нації". Якщо проблема російської мови в Україні – це проблема захисту прав етнічної меншини, то чи є ці права незахищеними. Які будуть висновки, якщо порівняти становище українських росіян з іншими етноменшинами?
  • Державна мова як одне з джерел державності та територіального суверенітету. Принципи територіального формування національних держав: практика ХІХ-ХХІ ст. та роль у цьому мовного чинника. Мова як критерій стутусу окремого народу, який через це має право на самовизначення. Європейський приклад: гарантія етномовних прав меншин не означає зміну статусу мови державоутворюючого народу; вона є спільним знаменником для усіх інших включених у її простір етнокультур. Чи становлять внутрішні "мовні кордони", закріплені офіційно, загрозу для територіальної цілісності держави.
  • Тенденції розвитку мовної ситуації в Україні. Чи можливі якісь прогнози, визначення трендів на підставі аналізу змін за останні 15 років? Які можливі сценарії розвитку мовної ситуації за таких умов: 1) збереження законодавчого статус-кво як на сьогодні; 2) державна українська, а російська – регіональна офіційна; 3) дві державні мови. Який зі сценаріїв несе більшу загрозу для безпеки, стабільності, територіальної цілісності та збереження засад національної державності.
  • Стан українського медіа-простору: тенденції та загрози. Визначення та структура українського медіа-простору. Чим він відрізняється від інших (приклади, моделі). Як сучасний стан українського медіа-простору впливає на розвиток культурної та мовної ситуації, які протиріччя закладені у його нинішній спосіб функціонування і які тенденції він реалізує. Які державні або політичні заходи могли б сприяти усуванню загроз національній безпеці у найширшому сенсі.

Виступи:


В рамках проекту "LIKBEZ-АБЕТКА" видано працю Лариси Масенко "(У)мовна (У)країна"