ЛИСТИ ДО БРАТІВ-ХЛІБОРОБІВ: ПРО ІДЕЮ І ОРГАНІЗАЦІЮ УКРАЇНСЬКОГО МОНАРХІЗМУ

ЗМІСТ

• Вступне слово для читачів з ворожих таборів
• Частина перша (30 листів)
  • Розділ І
    • Українська наддніпрянська інтелігенція й українська національна ідея.
    • Лист 1: В боротьбі Українців між собою не повинно бути центральних, бо Українську Націю і Державу зможе сотворити тільки внутрішня перемога найсильніших, я не пацифізм слабих боягузів та зрадливий нейтралітет політичних спекулянтів.
    • Лист 2: Боротьба ця буде творчою, коли вестиметься вона во імя України, а ж- по імн перемоги в ній тих чи инших сторонніх, чужих виливів.
    • Лист 3: "Самостійництло" української демократичної інтелігенції.
    • Лист 4: Для неї був рідніщий Керенський. ніж український хлібороб.
    • Лист 5: інтелігентське "відродженя нації" під гаслом інтернаціоналізму.
    • Лист 6: Всс-ж такії джерело сучасної траґедії української не в політичнім шарлатанстві демократичної інтелігенції, а в денаціоналізації і безсиллі української хліборобської аристократі.
    • Лист 7: Розцінка на десятини української національної ідеї.
  • Розділ II
  • Лист 8: Хто має творити тепер нону українську держакно-націоиальну ідеольогію?
  • Лист 9: Як не новий Ганджа Андибер: Раковський – і маршалок Пілсудськиій, то може політнко-кримінальні установи, іменуємі українськими демократичними партіями?
  • Лист 10: Політична формула панування всякої республіканської демократії: компроміс між золотом і злобою та темнотою.
  • Лист 11: "Державно-національне будівництво" української республіканської демократії, яка мала замало золота, щоб купити злобу і темнот.
  • Лист 12: Кошти цього "будівництва" заплатив своєю руїною український хлібороб.
  • Листи 13, 14, 15: Кілька ілюстрацій, як ставилась українська демократич: інтелігенція до українських хліборобів тоді, коли вона "будувала державу" і "відроджувала націю".
  • Лист 16: Світова боротьба між законом землі і законом капіталу.
  • Лист 17: Всяка інтеліґентська демократія – це послушне знаряддя в руках інтернаціонального капіталу.
  • Лист 18: Українська інтеліґентська демократія потрафила тільки зниіцитіг небезпечну для інтернаціональних капіталістів українську хліборобську аристократію і нічого крім нової руїни Україні не дала.
  • Лист 19: Бо демократичні республіки можуть повстати тільки серед таких націй, яких державно-орґанізацийний національний апарат був сотворений перед тим аристократичними Монархіями.
  • Лист 20: Бо інтеліґентська демократія це орґанізм без спинного хребта, а спинного хребта: – армії і державно-орґанізаційного апарату – який би могли оії-ліпнти інтеліґентські демократичні слизняки, у Нації Української не було.
  • Розділ III
  • Лист 21: Тільки український хліборобський клас, обєднаний владою українського Гетьмана-Монарха, може збудувати Українську Державу.
  • Листи 22, 23, 24: Тільки Українська Трудова Монархія дасть Нації Українській політичне, національне і культурне обєднаня.
  • Лист 25: Бо демократичне республіканство, як тепер так і в минувшині, змогло тільки Україну зруйнувати.
  • Лист 26: Згадка про першу українську еміґрацію 1710 року.
  • Розділ IV
  • Лист 27: Класова боротьба, як джерело вічного відновлювання аристократії.
  • Листи 28, 29: Чотири теоретичні питання до українських большовиків, адресовані до тих між ними, хто творить нову творчу українську пролетарську аристократію, а не до тих, хто відроджує нашу стару демократичну руїнницьку Брюховеччину та збирається відограти на Україні деструктивну ролю найспритніщнх аґентів інтернаціонального фінансового капіталу.
  • Лист 30: Рostscriptum